МДМА Molly Алейск

Чё, гопота, пивом запоялись? Норм, я сейчас расскажу, как я вчера закладки натешил и на концерте в Крокус Сити Холле зашмалялся на всю катушку!

Вообще, всё началось с той делки, что пошёл на дербан за свежим ганджубасом. Прикидываюсь я таким интеллигентом, а на деле — только "травка, мужик!" в голове. Спрашиваю у чалого Миши, где можно гутталить хороший шмурдик. Он пальцем вдаль показывает и говорит: "Туды, там Димасик хороший материал махнул". А я, конечно же, вон как по ходу говорю: "Малой, прыгай в салон, мы едем на Норкотики Хол". Мишка, понятно, ржёт и говорит — "Окей, братуха, готовь бабла".

В итоге, я свой бюджет дербана слегка простираю и захожу к этому Димасику. Ну там он уже с кем-то посидел, чеки покурил, и видно — зашмалялся как следует. Я ему вопрос:"Че по марьяне, брателло? У тебя шо дают?" Он такой удивлённый, говорит: "Бро, а ты ещё не пробовал закладки? Вот тебе три чека за тыщу и будет тебе счастье". Я мало того, что взял эти чеки, так еще и из приличности Димасику сорок деревянных на пивко оставил.

А дальше началась круть! Забрёл я на концерт в Крокусе, а там уже всё в ходу: хип-хап музыка гремит, а я чувствую, что МДМА начинает прокатывать. Я такой в нирване, всю ночь танцую, запивая колой с кодеином. Студентки смотрят на меня, охота им подмигнуть и сказать: "Девчонки, вы меня понимаете! Жизнь — это одноразовая закладка, надо заценить каждую секунду!".

На второй час концерта меня что-то дурит, сразу вспомнил прошлую дербаню про паль. Или я себе подделку впарили, или дозы переборщил — это я точно не понял. Ладно, подумал я, со мной всё норм будет. Пошёл, покупаю себе энергетика и сушки, чтобы жизнь не казалась такой тяжелой.

А тут на сцену выходит группа "Гертруда и Чалые". Мы так круто отжигали, что даже не заметили, как концерт подошел к концу. Я так и танцую, будто бы вселенская энергия объединяется со мной. И вот уже огни погасли, грянули аплодисменты, и я с позитивом возвращаюсь в реальный мир.

А вечером, когда я уже приехал домой, началось самое интересное. Включил я компьютер и полез на даркнет, и таки нашел новых продавцов закладок. После того взрыва от концерта, я понял, что жизнь вне сцены пустая. А вот сцена — это моё место! Теперь я покупаю закладки и раздаю их своим друзьям, объединяя гопорадость и ритмы музыки.

В общем, такой вот получился мой концертный день в Крокусе Сити Холле. Отплясывать и закладки натешил, и ваши глаза светитцо моему счастью. Пробовали ли вы закладки? Если нет, то самое время — жизнь насыщена ими!+

Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА. Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт! — Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу! Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє. — Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся. Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте. Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово! Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено. Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах. Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято. Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу. Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою. — Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй. Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас! На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи. Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику. Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний. Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну. Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання. Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це. Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно! А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу. Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці. Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т